Тексти

Архітектура й містобудування України доби Гетьманщини  (Особливості становлення і розвитку. 1648-1781 рр.)

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури

 

Cтаття Тарас Шевченко й усвідомлення національної архітектурної традиці

Далеко не кожен народ у Європі може похвалитися тим, що йому вдалося створити (хай навіть колись, у далекому минулому) власний, ні на кого не схожий архітектурний стиль і виплекати власну архітектурну традицію. Українці на це спромоглися: наша архітектура доби козаччини і Гетьманщини (XVII–XVIII століть) є цілком оригінальним, неповторним і саме українським внеском до скарбниці світової архітектури

далі...

 

 

Cтаття Пам’ятки Срібної землі

Якось непомітно у березні цього року минуло 75-річчя фактичного початку для українців Другої світової війни, а саме — збройного за- гарбання Угорщиною Карпатської України — з дозволу Адольфа Гітлера і з мовчазної згоди Сталіна (той кате- горично не бажав появи «ґудзика» — незалежної, хоч і маленької держави, в назві якої було б присутнє слово «Україна»; бо, мовляв, потім «до того ґудзика захочуть пришити шинель — усю Україну»). далі...

 

 

 

 

Cтаття ПРИБАЛТИКА: АРХІТЕКТУРНИЙ ДІСНЕЙЛЕНД

Коли у професійному середовищі стосовно якоїсь архітектурної пам'ятки, що зазнала реставрації, вживають термін «Діснейленд», то для автора проекту такої реставрації це — смертельна образа. У сфері рекреації різноманітні Діснейленди дуже поширені й популярні — як у Старому, так і в Новому світі. Отже у самому терміні нічого поганого немає. По- гане починається тоді, коли псевдоісторична бутафорія з парків розваг і атрак- ціонів переходить на справжні історичні та архітектурні пам'ятки, для яких справжність або «автентичність», як кажуть фахівці, — це основна цінність... далі...

 

 

Cтаття Словаччина: AD MEMORIAM GLORIAE ANTIQUE

Гасло «AD MEMORIAM GLORIAE ANTIQUE», що в перекладі з латини означає «у пам'ять стародавньої слави», прикрашає вхід до ве- личного замку графів Палфі у словацькому міс- течку Бойніце. Замок — неначе зійшов з ілюстрацій до казок братів Грімм. Тут справжнє середньовіччя наприкінці ХІХ століття було до- датково «загримоване» під старовину. Сьогодні це дає результат — шалену популярність серед ту- ристів. Проте не меншої популярності зажив і за- консервований в автентичному стані замок Девін — один з найстародавніших у Європі, що контро- лював стратегічно важливу «річкову браму» на Дунаї, де він пробиває Малі Карпати і приймає лівий доплив — річку Мораву. А в Тренчині майже ідеально збереглася опозиційна пара замок-місто: місто «годувало» замок, а замок його не стільки захищав, скільки контролював. Усе це, як і довколишній ландшафт, нагадує ав- стрійський Зальцбург. Зовсім інший, мирний ха- рактер має ренесансний замок Червений камінь — один із центрів ранньомодерної промислової імперії родини Фуггерів з Аугсбурга. далі...

 

Cтаття Іконостас: символ неба на землі

У кожному православному храмі духовною домінантою є іконостас, що розвинувся в пізньому середньовіччі з візантійської одноярусної передвівтарної перегородки й став завісою, що відділила святая святих від решти святині. Вівтар належить невидимому світові. Його відокремлення від решти храму необхідне тому, що Бог зовсім відмінний і відділений від свого творіння, а також задля того, щоб святая святих не втратила для вірних свого містичного значення. Проте це відокремлення не глухим муром, а за посередництвом чогось реального, що людина сприймає подвійно: фізично — тілесними очима й метафізично — очима душі. Таку подвійну, матеріальну й ідеальну сутність має іконостас, що на землі символізує небо. Тут бачимо святих, які існують одразу в двох світах, поєднуючи їх. Іконостас — це вікна в інший, неземний світ, це видима ілюстрація невидимого Царства Небесного, дана нам для того, щоб допомогти подолати духовну млявість і сліпоту… далі...

 

 

Cтаття Архітектура як сакральне явище

Скільки існує архітектура — а це понад сім тисяч років — стільки люди сперечаються, що ж це таке: мистецтво, наука, техніка чи ще щось — наприклад, езотерика або бізнес (останнє — цілком сучасне уявлення) далі...

 

 

 

 

Cтаття Зимові відкриття

Архітектори і пам’яткоохоронці добре знають, що, фотографуючи наші па - м’ятки взимку, можна відкрити для себе багато нового. Перш за все, взимку, за відсутності на деревах листя, деякі з пам’яток можна просто… побачити. Адже за наших умов, коли чимало старожитностей позаростали не лише бур’янами, а й деревами і чагарниками, влітку їх не можна ні добре роздивитися, ані за- зняти. Крім того, буйна рослинність нерідко спотворює композиційний вплив архітектурних пам’яток на довкілля.далі...

 

 

 

Cтаття Полтавщина — Угорщина: пошуки національної архітектури

У другій половині ХІХ – на початку ХХ сто- літь провідні європейські архітектори перестали задовольнятися відроджен- ням історичних архітектурних стилів. Вони прагнули створити принципово новий стиль, який відповідав би «духові часу». Тоді, й особ- ливо у перших двох десятиліттях ХХ століття, спостерігалася дуже цікава картина: універсаль- ними архітектурними проблемами перейма- лися представники тих народів, національному існуванню яких ніщо не загрожувало — фран- цузи й німці. Саме француз зі Швейцарії Ле Кор- бюзьє, німці Вальтер Гропіус і Людвіг Міс ван дер Рое є творцями так званого інтернаціональ- ного стилю, який ще називають модернізмом. далі...

 

 

 

Cтаття Україна: трагічна урбанізація

І з перемогою большевизму в 1920-х роках перед його провідниками постала про- блема: як забезпечити «переворот» у місто- будуванні, адекватний здійсненому соціальному перевороту? Проблему намагався вирішити А. Луначарський зі своєю ідеєю соціалістич- ного міста, що складалося б із будинків-комун на 1-3 тис. чол. із суворою сегрегацією мешкан- ців за віковими та виробничими ознаками. Ака- демік С. Струмілін пропонував об’єднати міста з селами в єдині аграрно-індустріальні комбінати з чисельністю населення 10-20 тис. чол. далі...

 

 

Cтаття Архітектурна спадщина Полтавщини

Полтавська область лежить на південному сході Лівобережної України. Термін «Полтавщина» як історико-географічне й етно - графічне найменування частини регіону Лівобережної України у минулому поширювався на значно більшу площу, ніж тепер, асоціюючись із колишньою Полтавською губернією Російської імперії (1802–1920 рр.). Порівняно з нею територія теперішньої Полтавської області є набагато меншою внаслідок віднесення значних периферійних теренів до складу сусідніх областей — Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Дніпропетровської, Черкаської. Сучасна Полтавщина обіймає історичні землі Середньої Наддніпрянщини та південної частини Лівобережної України. З Х ст. ці терени частково входили до складу Київської Русі, а саме — Переяславської землі. Вони були прикордонням Русі на межі з Диким Полем. Після татаро- монгольського погрому місцевість спустошилася і лише у кінці XVI ст., за Польсько-Литовської Речі Посполитої, розпочинається друга українська колонізація цих країв. далі...

 

 

Cтаття Місто-порт Одеса: номінація в ЮНЕСКО

Та Одеса, яку ми знаємо й любимо, виникла та розвинулася протягом дуже короткого історичного періоду — одного лише ХІХ століття. Це стало можливим завдяки запровадженню режиму «порто-франко» (італ. porto franco — вільний порт. — Авт.) — унікальної, як для Російської імперії, території свободи, де не тільки заохочувалася свобода економічної діяльності, а й, ніби за інерцією, дозволялися й інші «вольності». Потім тоталітарне ХХ-е століття як слід потопталося по спадщині попередників, проте дух і архітектурний образ традиційної Одеси до кінця знищити не вдалось. далі...

 

 

Cтаття Замки Закарпаття

Сучасна Закарпатська область охоплює найзахідніші терени України на південно- західних схилах Карпат і прилеглу низовину в басейні р. Тиси. Це територія так званої Підкарпатської Русі або колишньої «Угорської Русi» — єдина частина України, розташована за головним Карпатським хребтом у так званому Паннонському басейні, що поєднує українську територію з рештою Центральної Європи. Таке географічне розташування призвело до того, що протягом багатьох століть край входив до складу державного організму, який посів центральне ядро Паннонії — Угорщини. далі...

 

ПІДСУМКИ ВИВЧЕННЯ АРХІТЕКТУРИ УКРАЇНИ ДОБИ ГЕТЬМАНЩИНИ

Постановка проблеми.

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю формування історії вітчизняної архітектури та пам'яткознавства на сучасних методологічних засадах. Згідно з ними вивчаються всі явища і процеси відповідної доби в межах сучасної території держави, незалежно від етнічного, конфесійного чи державного походження тих чи інших явищ, артефактів. Для українського пам'яткознавства й архітектурознавства ця теза, попри її задавненість, досі лишається дискусійною. Тому зараз необхідно чітко визначитися: ''усе, що збудовано на території України – це архітектура України; тож нам належить цю архітектурну спадщину вивчати, охороняти і включати в сучасний контекст українського життя''. На цій засаді базуються історико-архітектурні дослідження автора. далі...

 

Елегантна ''ропетовщина'' Володимира Ніколаєва

Київський архітектор Володимир Миколайович Ніколаєв (1843-1911) був майстром доби, архітектурну стилістику якої визначають як історизм або еклектика. Протягом ХХ ст. в архітектурознавстві точилися дискусії про суть і стилістичне визначення архітектури 2-ї пол. ХІХ ст.: що це було – стилістичний вінегрет (негативна конотація) – чи оперування всім надбанням культури людства (позитивна конотація). Дискусійними були й самі термінологічні визначення: еклектика чи історизм. далі...

 

 

Про Діснейленди та відродження ''козацької слави убогих руїн''

В останні роки українські можновладці надто захопилися так званим відтворенням утрачених пам'яток – реальних, а іноді – й уявних. Через таке захоплення пройшла більшість посткомуністичних країн під гаслом ''повернення історичної справедливості''. Відтак це явище можемо вважати закономірним. Проте воно має і небезпечний аспект: захопившись псевдоісторичними підробками, можемо не тільки забути про потреби реставрації реальних, автентичних пам'яток, а й спотворити уявлення прийдешніх поколінь про історичну минувшину. Відтак авторові цього тексту доводиться все частіше вживати словечко ''Діснейленд'' для означення тих проектних пропозицій, які подаються на розгляд науково-методичних рад Мінкультури та Мінрегіонбуду. далі...

 

 

ЧИ БУЛО В ГЛУХОВІ ''УКРАЇНСЬКЕ БАРОКО'' ?

У дослідженнях з історії архітектури найвагомішою і найскладнішою проблемою є стильові визначення. Загалом всесвітню історію архітектури можна уявити як історію розвитку й зміни так званих великих архітектурних стилів: романського, готики, ренесансу, бароко, класицизму, історизму, модерну, функціоналізму, постмодернізму. Стиль в архітектурі – це історично сформована спільність засобів і прийомів формоутворення та, відповідно, спільність суттєвих рис архітектурної форми. далі...